Рівень народжуваності у країні падає, а ось кількість ускладнень і передчасних пологів – зростає. І хоча відкритої загальнонаціональної статистики щодо таких випадків немає – лікарі це підтверджують. Процес виходжування "поспішайок" складний та зазвичай доволі тривалий. Як він відбувається у коментарі УНН розповіла завідувачка дитячої реанімації Перинатального центру Києва Валерія Тишкевич.
Перинатальний центр столиці – той заклад куди спрямовують породіль з ускладненнями та тих, хто народжує передчасно. Адже саме тут є можливість забезпечити виходжування дітей, які потребують особливого догляду.
"Починаємо виходжувати дітей з 22 тижнів, і вагою від 500 грамів, але інколи вони можуть народитися на 22 тижні вагою і 480, і 370 грамів. Це дуже складно, але якщо дитина народилася живою ми надаємо їй допомогу, робимо все аби її виходити", – каже Тишкевич.
Після появи немовляти на світ допомога зазвичай надається одразу у пологовій залі. Такі дітки потребують введення медикаментів, але у пологовій залі як правило їх не вводять, якщо не проводиться повна реанімація. За словами Тишкевич, діти народжені вагою до 1500 грамів рідше потребують такої негайної реанімації. Якщо ж потреба є – малюку вводять адреналін та фізрозчин.
"Далі ця дитина потрапляє у відділення інтенсивної терапії. Далі на неї вдягають поліетиленовий мішок, який має запобігти втраті тепла", – розповіла лікар.
Тіло передчасно народжених немовлят погано утримує тепло та вологу і поліетилен запобігає їх втраті. Це унеможливлює розвиток неонатальної гіпотермії, що може підвищити ризик розвитку інфекцій та інших ускладнень. Поліетилен прозорий і лікарі бачать колір шкіри дитини, крім того, можуть проводити необхідні маніпуляції.
Дитину поміщують у відкриту реанімаційну систему, до неї підключається температурний датчик та пульсоксиметр.
"У відкритій реанімаційній системі дитині надається необхідна допомога та надалі вона розміщується в транспортному інкубаторі. Ще до переведення у відділення інтенсивної терапії малюка підключають до апарату штучної вентиляції легень, адже ці дітки мають проблеми із диханням", – пояснює Тишкевич.
Вже у відділенні інтенсивної терапії дитині вводять сурфактант – ліпідно-білковий комплекс, що запобігає злипанню легень під час видихання. Протягом 72 годин такі ліки можуть вводитися до трьох разів.
За словами Тишкевич, сурфактанти дороговартісні і сьогодні заклад вимушений закуповувати їх самостійно.
"Тарифні ножиці": деякі пакети Програми медичних гарантій недофінансовані щонайменше на третину28.08.26, 12:56 • 92886 переглядiв
"І згідно з національними протоколами, ми обов'язково усім дітям до 32-х тижнів, які потребують інтубації і які потребують кисню, вводимо сурфактант. Сурфактант розраховується залежно від ваги. Тобто, якщо дитина до 1000 грамів, там 200 міліграмів на кілограм, а в одному флаконі 120 міліграмів, тобто вже півтора флакона", – пояснює лікар.
Також дитині встановлюється центральний венозний катетер для тривалого парентерального харчування.
"Далі ідуть антибактеріальні препарати, повне парентеральне харчування – є стандартизована суміш, або це глюкоза, білкові препарати, жирова емульсія. Це все ми теж закуповуємо", – розповіла Тишкевич.
Такі діти часто потребують і інших медикаментів, як то кофеїн цитрат, антибактеріальні та протисудомні препарати, препарати крові тощо.
"Лікування дитини, яка народилася у термін 22-25 тижнів триває 4-5 місяців, з яких 3 місяці – дуже інтенсивні", – каже лікар.
Тишкевич пояснює, що виходжування таких діток повною мірою не покривається виплатами Національної служби здоров'я ще й тому, що установа обчислює тарифи за усередненим рівнем витрат.
"В закладі, де, як в нашому концентруються такі діти, витрати повністю не покриваються", – каже Тишкевич.
Сьогодні до 10% немовлят народжених у Перинатальному центрі – народжені передчасно.
"Наш заклад спеціалізується на них. І тут дітки можуть отримати повний цикл послуг аж до трьох років. З відділення інтенсивної терапії дитина переводиться у постінтенсив, далі проводиться медична реабілітація. Після виписки додому дитина може перебувати у нас на реабілітації та катамнестичному спостереженні аж до трьох рочків", – пояснює лікар.
Катамнестичне спостереження: що це та як допомагає дітям і батькам20.07.26, 14:10 • 53373 перегляди
Часто такі малюки потребують оперативного втручання на відкритому серці або ж операції кишківника через неможливість самостійного харчування. Також непоодинокі випадки нейрохірургічного втручання.
Незрілість шлунково-кишкового тракту, електролітні чи метаболічні порушення, дихальна дисфункція, крововиливи, кардіологічні проблеми – це те з чим, на жаль, стикаються "поспішайки".
"На жаль, повністю лікування за державний кошт не покривається", – каже Тишкевич.
За підрахунками, які директор Перинатального центру Дмитро Говсєєв озвучував на комісії у КМДА, в середньому закладу виходжування такої дитини обходиться орієнтовно у 35 тисяч гривень: залежно від стану немовляти цифра варіюється від 20 до понад ста тисяч. Значна частка витрат припадає на оплату препаратів для лікування дихальних розладів у таких дітей, які коштують дорого.